5 вересня – Міжнародний день благодійності

Міжнародний день благодійності встановлений резолюцією Генасамблеї ООН  у 2012 році, відзначається щорічно 5 вересня.

Мета Дня – привернути увагу громадськості до діяльності благодійних організацій та окремих осіб у подоланні злиднів і гострих гуманітарних криз, заохочення їхньої роботи та мобілізація людей, громадських організацій та зацікавлених сторін у світі для участі у волонтерській та благодійній діяльності.

Головне розуміти, що допомагати іншим – не тяжкий обов'язок чи тягар, а щастя. Якщо ми щедрі, ми більше співчуваємо і уважніше ставимося до людей, розуміємо їх. Це створює міцні зв'язки між нами, допомагає цінувати життя і почуватися корисними та затребуваними.

Інформація щодо захисту прав та інтересів осіб, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей

Щороку 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницького зникнення або День зниклих безвісти. 

    На жаль, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації цей день привертає ще більшу увагу до тих злочинів, що скоєні на території нашої держави країною – агресором. Наразі достеменно не відома точна кількість осіб, що насильницьки зникли під час війни, серед них багато дітей було вивезено до сусідньої країни або зникли і подальша їх доля невідома. Це глобальна міжнародна проблема. Ця дата була встановлена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21 грудня 2010 року. У резолюції висловлюється глибока стурбованість, зокрема, пов’язана і з збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякуванні родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів. 

         Сьогодні насильницьке зникнення становить одне з найбільш жорстоких порушень прав людини. Для боротьби з цим ганебним явищем було прийнято Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень 2006 р., яка стала першим міжнародно- правовим актом, в якому гарантується абсолютне право людини не піддаватися насильницьким зникненням. Україна приєдналась до цієї Конвенції в 2015 році. 

         З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підвищення ефективності заходів з їх встановлення та розшуку було підписано Указ № 495/2020 від 11.11.2020 «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей». Комітет з питань прав людини Верховної Ради України нещодавно проінформував щодо першочергових дій, які необхідно здійснити близьким родичам та членам сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. 

          Відповідно до оновленої редакції Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі – Закон) особою, зниклою безвісти за особливих обставин визнається особа, зникла безвісти у зв’язку із: 

 – збройним конфліктом; 

 – воєнними діями; 

 – тимчасовою окупацією частини території України; 

 – надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. 

         У разі наявності інформації про зникнення особи безвісти за вказаних обставин, необхідно вчинити наступні дії:

    1. Подати заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до відповідного територіального органу Національної поліції України. 

    Важливо: заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана не тільки родичем такої особи, а й будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення (стаття 18 Закону). 

    2. Отримати від слідчого Національної поліції України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про відкриття кримінального провадження за фактом зникнення особи безвісті за особливих обставин із зазначенням заявника. Право заявника на отримання витягу з ЄРДР передбачене пунктом 11 частини другої статті 60 Кримінального процесуального кодексу України. 

     3. Надати слідчому Національної поліції України якомога більше інформації, яка може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Це можуть бути: – відомості про шрами, татуювання, імпланти; – фотокартки та відеозаписи зниклої особи; – копії документів (паспортний документ, ідентифікаційний податковий номер, свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану тощо); – медичні документи зниклої особи, зокрема від сімейного лікаря, хірурга, стоматолога, травматолога тощо; – інші наявні відомості та (або) дані про зниклу особу. 

      4. Надати біологічний ДНК-матеріал для проведення молекулярно-генетичного аналізу (для батька, матері, дітей, братів та сестер зниклої особи). Відповідні дії здійснюються за направленням слідчого Національної поліції України. 

      5.  Маючи статус заявника та, у встановлених законодавством випадках, особи, потерпілої від кримінального правопорушення, підтримувати зв’язок зі слідчим, який зобов’язаний повідомляти Вас про хід слідства та про заходи, вжиті для розшуку особи. 

        Важливо: У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Уповноважений) протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви (стаття 18 Закону). Уповноважений, з метою отримання інформації, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює дії передбачені статтею 19 Закону, узагальнює отриману інформацію та у триденний строк передає її до відповідного територіального органу Національної поліції України для вжиття заходів з розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, про що повідомляє заявника. Уповноважений здійснює моніторинг виконання заходів щодо розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і має право витребувати у відповідного територіального органу Національної поліції України інформацію про результати виконання таких заходів на будь-якій стадії їх проведення на підставі запиту від заявника або за власною ініціативою. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом 24 годин після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи. 29 квітня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів № 511 “Деякі питання виконання Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” було ліквідовано Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та затверджено положення про Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Уповноважений є посадовою особою Мінреінтеграції, на яку покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших пов’язаних з цим питань відповідно до Закону. Також цією Постановою було затверджено Порядок утворення та діяльності пошукових груп з пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Уповноважений має досить широкий перелік прав та обов’язків та своєю діяльністю має сприяти розшуку осіб, що зникли безвісти. Рідні зниклої особи мають право відповідно до статті 55 Конституції України звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

         Для ще більш ефективного пошуку зниклих осіб жертв насильницьких зникнень Міністерство цифрової трансформації оприлюднило перелік сервісів для пошуку зниклих під час війни людей. 

         Telegram-канал “Пошук зниклих” — один із найбільших ресурсів для пошуку дітей і дорослих. Орієнтування по ньому завдяки «хештегу» по назві місць. 

        Телеграм-канал “Пошук Україна 2022” – для пошуку людей по всій Україні. 

        Щоб подати заявку на пошук, треба заповнити Google-форму, яка надійде волонтерам і бійцям територіальної оборони. “Знайди рідних” — бот, створений за ініціативи “Міжнародної асоціації кібербезпеки” та інших громадських організацій. 

        “Розшук за даними Національного інформаційного бюро” надає інформацію про зниклих військових і цивільних — як загиблих, так і полонених або депортованих з України.

         В Україні з 1 серпня запрацював державний портал розшуку дітей “Діти війни”. Про це повідомила радниця-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼя Герасимчук, яка також є координаторкою відповідної платформи. “Діти війни” – інформаційна платформа, за допомогою якої батьки та правоохоронні органи зможуть збирати інформацію про дітей, які: постраждали під час війни, зникли безвісти, були незаконно депортовані до Росії або на тимчасово окуповані території. 

Основними функціями платформи є: Надання актуальних інформаційних зведень щодо дітей, які постраждали внаслідок російської військової агресії проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), а також щодо тих, кого вдалося розшукати і врятувати. Допомога у розшуку дітей. За допомогою платформи можна зв’язатися з Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, а також з Національним інформаційним бюро.

         Нижче наведені контакти, за якими є можливість звернутися родичам жертв насильницьких зникнень. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

 Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua 

 Гаряча лінія: 044-253-75-89; 0800-50-17-20 (безкоштовно) 

 Гаряча телефонна лінія Міжнародного комітету Червоного Хреста, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб: 0 800 300 155

1 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ЗНАНЬ! ЗІ СВЯТОМ, ДОРОГІ ШКОЛЯРІ ТА ВЧИТЕЛІ!

Загальнодержавний проєкт “Місце шани та вдячності”

Міністерство у справах ветеранів України ініціює впровадження у закладах освіти загальнодержавного проєкту “Місце шани та вдячності”, присвяченому Захисникам і Захисницям України. Метою якого є утвердження української громадянської ідентичності шляхом формування, збереження історичної пам'яті про події російсько-української війни та популяризація героїчного образу Захисників та Захисниць України. У рамках проєкту закладам освіти пропонується облаштувати інформаційні стенди присвячені Захисникам і Захисницям України, які брали та/або беруть участь у російсько-українській війні. З перших днів російсько-української війни українці стали на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Захисники і Захисниці щоденно проявляють неабиякий героїзм у боротьбі з ворогом. Без сумніву, що у боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві. Саме тому Захисники і Захисниці України мають стати новими героями для кожного з нас, а знання про них та їх участь у боротьбі за Україну мають бути основою для утвердження української громадянської ідентичності. Колектив Мар'янівської гімназія також приєднався до проєкт. І розмістив у приміщенні закладу інформаційний стенд.

23 серпня - День Державного Прапора України

День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня. Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє. То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.

Яким буде 2022-2023 навчальний рік?

 

Мар'янівська гімназія готується до нового навчального року - і дуже важливо знати, за якою формою навчання почнуться заняття 1 вересня. З цього важливого питання 17 серпня відбулася зустріч педагогічного колективу з батьками учнів. Право вибору форми навчання за батьками. Є велике бажання скорішого повернення до традиційного навчання - офлайн, взаємодії з учителями та спілкування з однолітками, адже соціалізація - важливий елемент для розвитку. Директор Річняк Л.А. підкреслила, що всі діти повинні отримувати знання виключно в безпечних умовах. У сьогоднішніх складних умовах вибір батьків здобувачів освіти - дистанційна форма навчання.

                         Виставка малюнків та фоторобіт учнів  "Моя красуня Україна"

На світі багато чудових країн, мені наймиліша, найкраща країна...

Безсмертна моя Україна

                                                                               6 клас

 7 клас

8 клас

9 клас

 

Живи у віках, незалежна Україно!

28 липня День української державності свято нове, але коріння простягається крізь віки української історії.

Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України.

росія, втративши можливість контролювати та використовувати нашу державу, вдалася до злочинної військової агресії. Вона анексувала Автономну Республіку Крим і території східних областей України у 2014 р.. Попри перевагу ворога, українці зупинили агресора і продовжують рух в напрямку перемоги.

З  днем державності.

Слава Україні!

ЦЬОГОРІЧ ВІДЗНАЧАТИМЕМО ДЕНЬ МОЛОДІ В УКРАЇНІ РАЗОМ ІЗ УСІМ СВІТОМ – 12 СЕРПНЯ

Цьогоріч уперше відзначатимемо День молоді в Україні разом з усім світом – 12 серпня. Про це інформує Міністерство молоді та спорту України. До 2022 року свято припадало на останню неділю червня. За ініціативи молодіжних організацій та рухів відзначення перенесено на дату Міжнародного дня молоді – 12 серпня. Так українська молодь продемонструвала прагнення інтегруватися у європейську спільноту, утвердити цінності демократії та свободи. Це прагнення було підтримане Президентом України. 28 липня 2021 року Володимир Зеленський підписав відповідний указ № 333/2021 «Про День молоді». Документ набрав чинності 1 січня 2022 року. Указ Президента України від 22 червня 1994 року № 323 «Про День молоді», відповідно до якого День молоді відзначався в нашій країні щороку в останню неділю червня, втратив чинність. #українськамолодьвражає #UAYouthAmaze

Відбулися перші батьківські збори майбутніх першокласників

 23 травня у Мар'янівській гімназії відбулися батьківські збори майбутніх першокласників, які навчатимуться за стандартами Нової української школи.

У ході зборів директор закладу познайомила батьків з учителями, були розглянуті питання про особливості організації освітнього процесу учнів першого класу, які вчитимуться за новим освітнім стандартом початкової школи. 

На завершення, батьки оглянули класну кімнату, в якій створенні комфортні умови для навчання та виховання їхніх дітей.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

Після російської анексії Криму у 1783 році князь Григорій Потьомкін заходився усувати ногайців з Таврії до Волги, Уралу, Великого та Малого Іргизу. Татари мали право переміщуватись і до Туреччини, причому в основному заохочувався виїзд із півострова мурз і гірських татар.

У 1787 р. у зв’язку з черговою російсько-турецькою війною з’явився наказ виселяти родини приморських мешканців Криму.

Депортація кримських татар 18–20 травня 1944 року - один із найстрашніших прикладів злочинів радянської влади, вчинених нею під час Другої світової війни.

Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуду, побутовий інвентар і провізію в розрахунку до 500 кг на родину. Насправді вдавалося зібрати в середньому 20–30 кілограмів речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. 30 червня 1945 року радянська влада скасувала автономію Кримської АРСР і приєднала Крим до Російської РФСР.

У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Тих, хто без дозволу НКВС виходив за межі свого спец поселення наражалися на небезпеку 20-річного ув'язнення. Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав. Проте неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.

У 2006 році курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. 

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 “Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави”, якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу у 1944 році геноцидом.

18 травня встановлено як День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.