Історична довідка

 

Десять років знання тут ми брали сповна,

Вчились ми, будуть вчитися діти й онуки.

Хай же Стращенко й Липської слава луна  

В цьому храмі освіти, культури й науки.

                                               З “Пісні Мар’янівських випускників”

                                               автор – Липський В.Л.

Примітка:        Стращенко Микола Олександрович – директор радгоспу “Чорноморець” 1984-1994 років. Саме з його ініціативи при підтримці працівника Одеського обкому компартії Івана Петровича Супруновського з 1 вересня 1987 року почала працювати Мар’янівська середня школа.

 

          Липська Олександра Федорівна­­-директор Мар’янівської школи, першою очолювала Мар’янівську середню школу. Її ентузіазм і праця при допомозі завгоспа школи Чабана Анатолія Володимировича дали можливість “начинити” школу  найсучаснішим по тих часах навчальним обладнанням.

          Такими словами завершують своє перебування в стінах рідної середньої школи випускники-мар’янівці. Школа це-становлення Людини, формування суспільної та національної свідомості громодянина. Це – перші кроки у велике життя, шлях до пізнання оточуючого середовища та усвідомлення поняття “Я – людина!”. Школа це – перша вчителька, “друга мати”, якою стала для нас, випускників початкової школи 2001 року, Наталія Микалаївна Олексій, недавня випускниця Уманьського педагогічного інституту, нині – вчителька початкових класів Мар’янівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії.

          Ми вивчаємо історію первісних людей, знаємо про життя людей в далекому  та ближньому зарубіжжі, а життя своїх односельців, часто навіть сусідів, не можемо гідно оцінити, а тим більше розповісти про цікаві        сторінки власного села – нашої маленької Батьківщини. Історія школи це – недавнє минуле учнів, їх батьків та вчителів, спільна робота громадськості для створення кращого життя тих, кого сьогодні вчить і виховує школа. Саме тому історія Мар’янівської восьмирічки стала предметом вивчення і написання цієї роботи.

         На жаль, документів післявоєнної Мар’янівської початкової школи майже не збереглося: село являло собою близько десятка різних допоміжних господарств Одеських обласних установ та організацій, постійних жителів було мало, на полях та фермах працювали наймані люди; статечні господарі – сім’ї з дітьми осідали в селах з кращими соціальними умовами. Вже  після четвертого класу учням з Мар’янівки доводилось ходити в сусідні села для отримання хоча б восьмирічної освіти. Такий стан справ не задовольняв батьків, були свої незручності в керівництва радгоспу “Чорноморець”, який утворився в березні 1945 року.

         Такий стан справ не задовольнив директора радгоспу Леоніда Антоновича Сломінського, який вийшов з клопотанням до Овідіопольського районного виконавчого комітету про відкриття в Мар’янівці восьмирічної школи. Клопотання директора радгоспу підтримав голова профспілкового комітету Леонід Іванович Мозгалов. Значну підтримку ініціатива керівників радгоспу знайшла в особі голови Новоградківської сільської Ради Степана Олександровича Яровенка. Сами в цей час в Овідіопольський район перевели вчительку середньої школи №1 міста Котовська Анастасію Олександрівну  Ніколаєву.                                                                                                                               

          Розпорядженням Овідіопольського райвиконкому за №273 від 23 квітня 1970 року дозволено реорганізувати в Мар’янівці 4-річну школу у 8-річну. Наказом директора радгоспу Л.А. Сломінського під школу передали найкраще на той час приміщення гуртожитку. Згідно наказу Одеського обласного відділу народної освіти №1065 від 1 серпня 1970 року директором Мар’янівської восьмирічної школи призначено А.О. Ніколаєву. Підготовку до нового навчального року довелось починати “з нуля”: всього двоє вчителів початкової школи, невеличкі кімнатки в гуртожитку – треба розбирати перестінки для збільшення площі класних кімнат, грошей немає і ніхто їх не обіцяє, в старих примішеннях початкової школи (житлові будинки ще німецького зразка) - столи та ослони.

          Районний відділ освіти (завідуючий – Вадим Олександрович Кушніренко) видав розпорядження допомогти Мар’янівській школі обладнанням та меблями. Звичайно, нового було обмаль, тому старі парти й столи прямо в дворі “нової школи” ремонтували Василь Михайлович Чернишов та Віталій Анатолійович Самочернов. Добровільними помічниками  в підготовці школи стали її майбутні учні Тетяна Ковбаса й Алла Кисненко, Михайло Гинько та Анатолій Дібров, Сергій Семенчук і Віктор Киричук, Дмитро Пасічка, Михайло Жук та Олександр Карпов з класним керівником Катериною Семенівною Сухом’яс. Не залишились осторонь важливої справи і дорослі: Тетяна Григорівна Яшенкова,

                                                                                                                                   

Володимир Кузьмович Чепурко, Анатолій Іванович Гених, Олександра Никифорівна Моторна, Ганна Данилівна Задорожна, Володимир Миколайович Імбері - увесь вільний час присвячували допомозі у становленні школи.

           В кінці серпня 1970 року в Одеській області виявилась холера, пересування по області було жорстко обмеженим, а їздити треба було в Йосипівку й Барабой, в інші місця району – діти ждали початку занять в “своїй” школі. Турботами адміністрації радгоспу “Чорноморець”, самовідданою працею вчителів, батьків і дітей в Мар’янівці постала восьмирічна школа. Останні штрихи підготовки завершили Тамара Махновська та Марія Мельничук – пофарбували вікна.

                Крім вчителів початкової школи Гречищева Леоніда Петровича, Гупало Антоніни Свиридівни та Тунти Катерини Аксентівни до Мар’янівки була переведена К.С. Сухом’яс, за направленням з ВУЗу прибула Вікторія Вікторівна Болдирєва, прийшла в село і місцева вчителька початкових класів Надія Онисимівна Зазеріна. Вчителями без відповідної освіти працювали В.М.Чернишов та В.А.Самочорнов. Так, майже без допомоги вищестоячих організацій, на ентузіазмі громадськості села, 23 вересня 1970 року почала діяти Мар’янівська восьмирічна школа. На цей час в школі нараховувалось 138 учнів. Першою відмінницею 1971 року випуску стала Кравцова Ольга. Саме вона після закінчення середньої школи прийшла в школу на посаду старшої піонерської важатої. А першою вожатою Мар’янівської восьмирічки працювала Ірина Іванівна Петрик.                                                                                                                               

          З перших днів у Мар’нівській школі формувались свої традиції: діти працювали в радгоспі “Чорноморець”, зароблені кошти витрачались на літній відпочинок – поїздки на екскурсії, заохочення кращих учнів, оплата учням за участь в районних олімпіадах. Значну допомогу школі надавав радгосп. Учні початкових класів щоденно одержували по склянці молока безкоштовно, для вчителів у багатоповерхівці бронювались квартири, діти харчувались у радгоспній їдальні  за чисто символічну ціну. Працівники школи користувались послугами радгоспу в забезпеченні транспортом для завезення вугілля та дров, могли купити в ларку продукти харчування за доступними цінами, профком радгоспу виділяв кошти на придбання новорічної ялинки, іграшок та подарунків для всіх учнів школи.

           У 1973 році в школу прибулм подружжя Вербенків: Антоніна Сергіївна та Геннадій Володимирович – одні з перших вчителів з вищою спеціальною освітою. Фізик за фахом, Геннадій Володимирович став заступником директора з навчально-виховної роботи. Антоніна Сергіївна, вчитель української мови та літератури, в 1974 році випустила один з перших восьмих класів.

               Щорічно учні брали участь в районних предметних олімпіадах, в усіх спортивних змаганнях. Першими призерами районної олімпіади з біології стали учениці 7 класу Наталія Мельничук та Галина Яшенкова. Перше місце в змаганнях акробатів зайняв на рівні району Іван Дмитричак.

                                                                                                                                

                В традиції школи ввійшли прийоми в піонери в парку імені Т.Г. Шевченка міста Одеси на могилі Яші Гордієнка, ім’я котрого носила піонерська дружина школи. Щороку кращий класний колектив школи преміювався безкоштовною поїздкою на екскурсію.

               Школа забезпечувалась безкоштовними підручниками. З метою збереження підручників учнівський комітет при підтримці педагогічного колективу запровадив систему передачі підручників від старших учнів молодшим. Кожен учень наступного класу об’єктивно оцінював стан підручників, одержаних від попередника.Таким чином, крім оцінки за стан підручників протягом навчального року, учні знали про відповідальність перед своїми наступниками.

               Дбаючи про освіту кадрів вчителів, адміністрація школи надавала можливість вчителям навчатися без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах. Так за 5-6 років школа одержала спеціалістів з вищою освітою. Це були вчителька російської мови та літератури Бабінчук Любов Василівна, іноземної мови Клеоповська Валентина Анатоліївна, вчитель історії Липський Володимир Леонтійович, біолог-хімік Семенчук Наталія Іванівна і вчитель географії Анатолій Петрович Сидор. Тим часом до школи за направленням прибула молодий спеціаліст, вчитель фізкультури Шаталюк Євгенія Іванівна, з Іванівського району була переведена вчителька української мови та літератури Митрофанова Олександра Федорівна (Липська).

                                                                                                                                  

              У жовтні 1979 року на базі школи  Одеський обласний інститут удосконалення вчителів проводив обласний семінар вчителів української мови та літератури. Урок підготувала і провела вчителька О.Ф. Липська. Перше враження від зовнішнього виду школи у гостей було не зовсім оптимальним. Але після проведених уроків, ознайомившись з навчальними кабінетами вчителі області були в захопленні. Результатом проведеного семінару були Грамота обласного управління освіти школи та Почесна Грамота вчительці Липській О.Ф.

               З 1 вересня 1980 року директор школи А.О. Ніколаєва пішла на заслужений відпочинок, школу очолила О.Ф. Липська. На базі дитячого садка радгоспу “Чорноморець” було організовано клас шестирічок. В ньому в різні роки працювали вчителі початкових класів Гончар Галина Михайлівна, Жиленкова Октябрина Леонідовна та Олексій Наталія Миколаївна. Зміцнилися звя’зки “школа – радгосп”: учні працювали  на радгоспних виноградниках і в саду, зароблені кошти надходили на спеціальний рахунок школи. Учні мали змогу за рішенням батьківського комітету відвідувати визначні місця, відпочивати в таборі праці й відпочинку, проводити канікули в таборах і здравицях поза межами Мар’янівки.

                В організації навчального процесу були свої негаразди. “Все, як всі!”, - таким було гасло тодішньої ідеології. На всіх рівнях необхідно було вивчати “трилогію” Генсека Леоніда Брежнєва, всі діти повинні були пройти через етапи “жовтеня-піонер-комсомолець”. Обов’язковою для всіх була середня освіта  (зараз-також), оцінки для всіх повинні бути  лише                                                                                                                   

позитивними, негативні оцінки виставляли “погані” вчителі. Все ширшою ставала прірва між державно-партійними “верхами” та трудящими “низами”.

             Але село і з ним школа розросталось. Підростала малеча, поповнила школу, постала необхідність будувати в Мар’янівці середню школу. Потрібні були патріоти-ентузіасти для зрушення з місця цієї проблеми. Ними й стали Микола Олександрович Стращенко, який очолив радгосп “Чорноморець” з 1984 року та Олександра Федорівна Липська – директор школи-восьмирічки.

             1 вересня 1986 року на святі Останнього дзвоника М.О. Стращенко заявив: “Наступний навчальний рік ви будете починати  в новій середній школі”. Це було сприйнято як чергова обіцянка керівника, якими так багато була тодішня дійсність. Але... заява директора радгоспу втілилась у життя ...

               Про це треба писати окрему роботу, так багато і за такий короткий час було зроблено.

Доповнення до історичної довідки про Мар'янівську школу.

            У 1870 році в школі навчалося 97 учнів (49 хлопчиків і 48 дівчаток), учитель отримував жалування 175 руб., а сума на утримання школи складала 200 руб. У подальшому тут навчалося 78 учнів (1871 р.), 84 учні (1872 р.), а через два роки – 95 учнів ( 49 хлопчиків і 46 дівчаток). З 1885 року дітей навчав Йосип Якович Ваннер. Оскільки кількість дітей неухильно збільшувалася, а через два роки становила вже 140 учнів (64 хлопчики і 74 дівчинки ), громада підвищила щорічну платню вчителя до 475 руб. 1886 року церковно-парафіяльна стала народним училищем ( початковою школою). Пізніше тут працювали вже два педагоги. 1891 року в школі навчалося 139 учнів ( 62 хлопчики і 74 дівчинки). Російську викладав Іоанн Осипович Оберт ( на службі з 1888 р.), вихованець Саратовської духовної семінарії.

            У 1896 році в школі навчалися 165 учнів (48 хлопчиків та 81 дівчинка ). Школою опікувався священник Іоан Якович Келлер ( на службі з 1886 р.), продовжував працювати Й.Я.Ваннер та Вольдемар Адольф Вейсман (учителював з 1886 р. ).

            На початку 1960-х років у селі функціонувала початкова школа. Вона знаходилася у пристосованому приміщенні. У школі навчалося 60 учнів і працювало 5 вчителів. Певний час директором був Гречищев Леонід Петрович. У 1969 році працювало 4 вчителя: Тунда Катерина Аксентівна, вчителька 1 кл., Гречищев Л.П., вчитель 2 кл., Гупало А.С., вчителька 3 кл., та Синячова Л.М., вихователька групи продовженого дня.

            З 01 вересня 1970 року Мар'янівська початкова школа реорганізована у восьмирічну. У школу було зараховано 138 учнів (71 хлопчик та 67 дівчаток) На час відкриття восьмирічної школи працювало 11 вчителів.. З 01 серпня 1970 року до квітня 1980 року директором була Ніколаєва Анастасія Олександрівна. З 1980 р. по 1982 р., 1986 р. по 1989 р. директор школи - Липська Олександра Федорівна, вчителька української мови і літератури. З 1980 р. по 1986 р. директор школи – Липський Володимир Леонтійович. У 1980 році навчалося 175 учнів, 1981 р. – 164 учня, 1982 р. – 159 учнів, 1983 р. – 163 учня, 1984 р. – 176 учнів, 1985 р. – 162 учня, 1986 р. – 153 учня.

            З 01 вересня 1987 року в с.Мар'янівка відкрила двері нова середня школа. У цьому році  навчалося 251учень, враховуючи  дітей пришкільного спортивного інтернату з підготовки резерву футбольних команд, працював 21 вчитель. У 1988 р. навчалося 220 учнів,  1989 р. – 210 учнів. З 1989 р. по 1994 р. директор школи - Посмітна Ельвіра Іванівна. У 1990 р. – 199 учнів, 1991 р. – 180 учнів, 1992 р. – 186 учнів. 1993 р. – 190 учнів, 1994 р. – 170 учнів, з 1994 р. по 1997 р. директор школи – Річняк Олександр Васильович. У 1995 році навчалося 168 учнів, 1996 р. – 181 учень, 1997 р. – 182 учнів,  з 1 серпня 1997 року по серпень 2001 року на посаді директора школи працює Липський Володимир Леонтійович. У 1998 р. – 181 учень, 1999 р. – 189 учнів, 2000 р. – 183 учня, 2001 р. – 187 учнів. З серпня 2001 року на посаду директора школи призначена Річняк Ліана Анатоліївна. У 2002 р. навчалося  168 учнів, 2003 р. – 176 учнів. 2004 р. – 163 учні, 2005 р. – 161 учень, 2006 – 144 учнів. 2007 р. – 139 учнів, 2008 р. – 133 учня, 2009 р. -130 учнів, 2010 р. – 120 учнів, 2011 р. – 129 учнів.

      

Проблема школи

«Використання інформаційно- комунікативних технологій – нові шляхи для всебічного розвитку учнів»

Основні напрямки роботи:

v забезпечення рівного доступу до освіти

v підвищення якості освіти

v запровадження інноваційних технологій навчання

Педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на:

v  оптимізацію  навчального процесу;

v  створення здоров’я зберігаючого  середовища;

v  виокремлення як одного з найголовніших  

v  напрямів виховної роботи патріотичного  

       виховання;

v  поліпшення якості освіти;

v   створення умов для інтегрованого навчання дітей з

       особливими потребами;

v  подальше удосконалення проведення зовнішнього

       незалежного оцінювання;

v  підвищення соціального статусу  вчителя.

 

Творчі здобутки

ІІ місце в районному конкурсі художньої самодіяльності педагогічних колективів; за результатами оздоровлення школа ввійшла в п’ятірку кращих шкіл району; за якісну підготовку до нового навчального року були відзначені та отримали в подарунок телевізор; вчителі Липська О. Ф., Річняк Л. А., Данилюк Л. І. були нагороджені грамотами управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації; вчителі Сінчишина Т. І., Олексій Н. М., Шаталюк Є.І., Річняк О. В., Семенчук Н.І. нагороджені грамотами відділу освіти Овідіопольської РДА.

  Матеріальна база

Школа працює за кабінетною системою, 4 кабінети початкових класів, кабінет фізики, математики, біології, світової літератури, інформатики, історії, української мови та літератури, англійської мови, комбінована майстерня, спортзал, кабінет музики, бібліотека, медичний кабінет. У школі функціонує їдальня.

Педагогічний колектив

Л. А. Річняк (директор школи, вчитель початкових класів вищої категорії); Л. П. Томачинська (заступник з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії); Т. І. Сінчишина (заступник з виховної роботи, вчитель початкових класів вищої категорії); І. М Рулевська (вчитель англійської мови І категорії); А. Г. Жук (вчитель української мови та літератури, спеціаліст); Ж. В. Кільянова (вчитель історії, спеціаліст); Н. І. Прищеп (вчитель російської мови та світової літератури вищої категорії); Н. І. Семенчук (вчитель хімії та біології вищої категорії); Н. В. Попова (вчитель математики та інформатики, спеціаліст); К. А. Тєлєгіна (соціальний педагог, вчитель початкових класів, спеціаліст); Н. М. Олексій (вчитель початкових класів вищої категорії); Л. І. Данилюк (вчитель початкових класів вищої категорії); О. Ф. Липскька (вчитель української мови та літератури вищої категорії); А. П. Сидор (вчитель географії вищої категорії); Г. В. Вербенко (вчитель фізики ІІ категорії); Л. В. Слесаревська (педагог-організатор, вчитель музики І категорії); О. В. Річняк (вчитель трудового навчання та креслення вищої категорії); Є. І. Шаталюк (вчитель фізичного виховання вищої категорії).

Напрямок роботи

Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів, профіль навчання старшої школи – універсальний.

Гуртки

 В 2011-2012 н.р. у школі працює 7 гуртків: «Виготовлення сувенірів», «Вокальний спів», «Астрономічний», «Географи-краєзнавці», «Історико-краєзнавчий», «Оздоровчий з дітьми з ослабленим здоров’ям», «Театральний». 

         Вихованці гуртка «Виготовлення сувенірів» щороку посідають призові місця в районних конкурсах декоративно-прикладного мистецтва,  юних дизайнерів, «Юна майстриня» (Рудзивицька Д., 5 кл.), «Щедрість рідної землі» (Козак Я., 1 кл., Рудзивицька Д, 5 кл., Немировська А., 9-Б кл.) і є учасниками обласних конкурсів декоративно-прикладного-мистецтва (Немировська А., 9-б кл.), та юних дизайнерів (Мотінова К., 7 кл.).  Керівник гуртка  Данилюк Л.І. неодноразово була нагороджена грамотами відділу освіти за популяризацію декоративно-прикладного мистецтва.

         Перший рік працює у школі історико-краєзнавчий гурток (керівник Кільянова Ж.В.). Вихованець гуртка Унтіла П. (11 кл.) посів ІІ місце у краєзнавчій конференції «Край мій рідний південний», де представив родовідне дерево свого роду. 26 квітня вихованець гуртка Унтіла П. взяв участь у районній вікторині, яка проводилась відділом юстиції.  За ініціативи керівника гуртка та старшокласників у школі почали створювати кімнату народознавства, ведеться збір експонатів народного побуту, інформацію про видатних людей села, ветеранів війни тощо.  Пошуковий загін веде роботу по встановленню місця захоронення танкіста, який загинув під час визволення нашого села від фашистських загарбників у 1944 році.

         Молодий спеціаліст Жук А.Г. очолила театральний гурток. Вже за перший рік роботи є позитивні результати: ІІІ місце у районному конкурсі читців-гумористів ім. С.Олійника (Гурська А., 7 кл.), переможці районного етапу конкурсу «Чисті роси» Завальська А., Гурська А. (7 кл.).

         Астрономічним гуртком керує Вербенко Г.В. Його вихованка Матюшенко МА (11 кл.) посіла ІІ місце в районному конкурсі МАН з астрономії, І місце у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії.

           Щороку члени гуртка «Географи-краєзнавці» (керівник Сидор А.П.) беруть участь у районному туристичному зльоті, є організаторами шкільного конкурсу «Зірниця», туристичного конкурсу.

           Вихованці гуртка «Вокальний спів» (керівник Слесаревська Л.В.) Матюшенко М., Семків К. (11 кл.) є неодноразовими переможцями районного та обласного етапів конкурсу «Чисті роси». Гуртківці є активними учасниками конкурсів «Золотий пелюсток», шкільної екологічної агітбригади та агітбригади за здоровий спосіб життя. У квітні в районному конкурсі військово-патріотичної пісні Семків К. посіла ІІ місце.

         Актуальним в наш час є оздоровчий гурток для дітей з послабленим здоров’ям (керівник Шаталюк Є.І.). У школі на уроках фізкультури лише 31% учнів зараховані до основної групи, тому більшість дітей мають змогу займатися фізичними вправами та іграми з навантаженням відповідно до стану свого здоров’я. 

Співвідношення учнів різних груп навантаження

 

    Учні, схильні до правопорушень, на внутрішкільному обліку не перебувають. До гурткової роботи залучено близько 60% всіх учнів, а також учні, що потребують постійного контролю та педагогічної підтримки.

Таланти школи

Унтіла П. - лауреат ІІІ премії ХІІІ Міжнародного конкурсу виконавців гумору і сатири ім. Андрія Сови, диплом переможця ІІІ обласного фестивалю-конкурсу «Співець українського слова», присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка, лауреат І ступеня обласного конкурсу «Чисті роси».

Матюшенко М. - лауреат І ступеня обласного конкурсу «Чисті роси», І місце у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії, І місце у ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.

Семків К., Гурська А. - лауреати І ступеня обласного конкурсу «Чисті роси».

 Річняк Ю., Арєфьєв В. – неодноразові переможці обласних конкурсів з образотворчого мистецтва

 

 

 

Перспективи

Поповнення матеріальної бази школи, створення кабінету інформатики для молодших школярів, відкриття кабінету народознавства

Особисте бачення

 

Ми намагаємось створити такі умови, щоб школа стала осередком прилучення молоді до національної культури і традицій, закладення основ національної свідомості, поваги до мови, історії та культури. Бо саме діти здатні взяти на себе функції  відродження національних традицій, вірувань, звичаїв, пісень, духовності народу.