Я у безпеці з МВС

 До Дня Святого Миколая Міністерство внутрішніх справ України проводили конкурс дитячих малюнків "Я у безпеці з МВС". Наші учні також взяли участь у конкурсі.

19 грудня День святого Миколая

Традиційно День Святого Миколая – популярне зимове свято для дітей та дорослих. Головна ідея свята - відчуття безкорисливого добра, прагнення подарувати іскру радості та надії. Це не тільки сімейна традиція, але й один із символів духовного тепла.

Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.

Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням - отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.

Для християн в ті роки, як втім і в сучасності, було і залишається найважливішим життєвим завданням намагатися мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа. Пам’ятаючи слова Христові, передані нам Апостолами в Святому Євангеліє, Микола в усьому намагався показувати, як працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав нам: «Блаженніше давати, ніж брати».

Святість - відокремленість, про яку ведуть мову християни всього світу, є не що інше, як буквальне виконання Слова Божого - відокремленість від зла. Зло вразило наш людський світ ще з часів першого гріха Адама і Єви і зараз старанно заважає нам мати гідне спілкування і життя не тільки між собою, але і з нашим Небесним Отцем. Страх Господній - ненавидіти зло (Книга Приповістей 8:13). Він є початком справжньої мудрості, яка дозволяє нам мати справжню розсудливість і здобувати знання й розум. «Гордість і зарозумілість і дорогу лиху та лукаві уста я ненавиджу» - говорить вона. «Але ви - вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» - свідчить Євангеліє. Святий Миколай і його справи тому яскраве свідчення. Не дивно, що саме в цей День під егідою ООН проходить і відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

У західній католицькій традиції, наприклад в Польщі, День Святого Миколая відзначають 6 грудня. Це пов’язано з традицією відзначати подібні свята за юліанським календарем. У православній та слов’янській традиції це завжди 19 грудня, перед початком різдвяних і новорічних свят. Його дуже люблять діти. Він нагадує зимову казку. Всі чекають на подарунки.

У Болгарії він називається Нікулдень. Болгари вважають Миколу покровителем роду, дому і добробуту. У США і Канаді свято називають Saint Nick’s Day. Популярні святкові страви до столу і особливі рецепти в цей день унікальні. Добрі і слухняні діти вранці під подушкою або під ялинкою, в панчосі або у взутті, знаходять подарунки і солодощі, неслухняні - часто отримують вугілля. Це знак, прикмета або натяк на те, що для того, щоб отримати щось тепле для себе - дуже бажано самому бути теплішим. Бажання багатьох батьків, які вірять і роблять для своїх дітей все можливе.

З Днем Святого Миколая!

Посилання на вебквест "Що я заю про святого Миколая?" https://vseosvita.ua/webquest/start?id=12110&id_user=327125&hash=c8ea63e6

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

В Україні відзначають День ліквідатора найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства.
У День ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ми вшановуємо героїв, які, ризикуючи своїм життям і здоров'ям, зберегли нам майбутнє. 

26 квітня 1986 року в Радянському Союзі, а саме в Українській РСР, сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа - аварія на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цієї катастрофи ми відчуваємо і до цього дня, та неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей-ліквідаторів цієї катастрофи.  ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь люди найрізноманітніших професій: пожежники, енергетики, військовослужбовці, інженери, будівельники, робітники. Це не менше 90 тисяч осіб (за найскромнішими підрахунками), яким довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати дезактивацію приміщень і проммайданчика станції, а також території навколо... Після вони проектували і будували об'єкт "Укриття" - саркофаг над зруйнованим енергоблоком, готували післяаварійний пуск блоків ЧАЕС. Аварія була локалізована, але багато хто з ліквідаторів ЧАЕС заплатили за це своїм життям та здоров'ям.

14 грудня 1986 року - день, коли було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. У листопаді 2006 року указом президента України в цю дату було засновано День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

День ліквідатора аварії на ЧАЕС - історія та факти

Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської атомної електростанції 26 квітня 1986 року сталася в ході проектних випробувань однієї з систем безпеки. Очевидці кажуть, що в результаті цього сталося два потужних вибухи - була зруйнована частина реакторного блоку і машинного залу, почалася сильна пожежа.

Пізніше встановили, що реактор зруйнований, а в атмосферу надходить величезна кількість радіоактивних речовин - усього зафіксували 190 тонн таких речовин і близько 520 небезпечних радіонуклідів. У радіусі 30 кілометрів сталося сильне радіоактивне забруднення, понад 400 тис. людей були змушені переселитися. Ця територія й досі залишається зоною відчуження.

Посилання на фільм: https://youtu.be/55ueObCiq-w

Акція "Українська хустка- оберіг жіночої краси"

 

7 грудня День української хустки

7 грудня відзначається День української хустки.У традиціях українського народу хустка була завжди,і в житті людини багато означала. Вона є незмінним атрибутом весільного обряду,побуту та інших обрядів українського народу. Те,що хустки збереглися,підтверджує міцність і глибину коренів українського народу у ставленні до хустки.

В нашому роді, в нашім народі

Хустку, як символ всі бережуть.

В білих - дівчата веснами ходять,

В чорних - бабусі осені ждуть.

Все нам на долі збутися мусить!

Мрія - без края, світ - без кінця!

Ой, Україно, рідна матусю!

Як тобі хустка ця до лиця!

Вітання ЗСУ від першокласників, кл. керівник Сінчишина Т.І.

 https://www.canva.com/design/DAFCVMwRRfY/e-84B7D9y344SeYQR6yHRw/watch?utm_content=DAFCVMwRRfY&utm_campaign=designshare&utm_medium=link&utm_source=publishsharelink

День Збройних Сил України!

🇺🇦День Збройних сил України – відзначається щорічно 6 грудня з 1991 року, але сьогодні це свято стало одним з найважливіших в країні.

ЗСУ - герої незламної України, доблесні воїни про яких говорить весь світ, наша надія та свобода. 

В умовах сучасної війни відродилась українська армія - сильна, рішуча, непереможна та єдина як ніколи, cправжнім покликанням якої є захист свого народу і своєї землі. 

У запеклій смертельній битві між добром та злом, між світлом та темрявою, між демократією та диктатурою, пліч о пліч у морі, в небі й на землі воїни ЗСУ пишуть новітню світову історію. 

Збройні сили України - наразі одна з найбільш навчених і майстерних армій у світі, адже такого досвіду немає ні в кого. Війна на сході України за вісім років перетворила ЗСУ на загартоване боями військо, чисельність якого вже майже мільйон українців!

У лютому 2022-го українській армії давали "три дні", але ми дали путужну відсіч російським окупантам, захистили Київ, звільнили три регіони, деокупували Харківщину і повернули Херсон. Крок за кроком ЗСУ звільняє рідну землю від загарбників, наближаючи перемогу!

Україна наразі переживає надзвичайні та важкі часи, але ми точно знаємо від кого залежить наше майбутнє.

Низький уклін кожному та кожній з вас за непохитну волю, cміливість та відчайдушну боротьбу за вільне майбутнє України. Бажаємо міцного здоров’я, сил та витримки вам і вашим близьким. Повертайтесь живими! 🙏🏽

Вічна слава і пам’ять полеглим героям!..

Віримо у ЗСУ! 

Слава Україні!

Виставка-акція "Ялинка"

Сьогодні 2 грудня в Мар'янівській гімназії відбувся І етап виставки-акції "Ялинка" - Всеукраїнських конкурсів "Новорічна композиція", "Український сувенір". Акція спрямована на поліпшення стану довкілля, збереження природоохоронних та заповідних територій, здійснення екологічного виховання учнів. Вироби були представлені у різних номінаціях: "стилізована ялинка", "новорічна композиція", "новорічний вінок", "новорічна іграшка та сувенір". 

Адміністрація гімназії дуже вдячна всім за участь!

Запали свічку пам'яті

 

26 листопада 2022 року в Україні і світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів. 2022 року це буде 26 листопада. Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв. Тому приєднуйся до акції "Запали свічку". Де б ви не були — вдома, в будь-якому регіоні України чи за кордоном, ввечері 26 листопада потрібно запалити вогник у вікні як вияв скорботи за загиблими та віри в перемогу українців найближчим часом.

Голодомор 1932–1933 років: що відомо

Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри. У рішенні Київського апеляційного суду щодо винуватців Голодомору від 2010 року вказано 3,9 мільйона. А все тому, що в Радянському Союзі намагалися будь-що приховати правду про геноцид українського народу. Через три десятиліття режим вдався до нових геноцидних практик проти українського народу.

Офіційно Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу Верховною Радою України 2006 року. В той же час 16 країн світу визнали цей період винищенням української нації. Серед них: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава. А ще вісім засудили його як акт винищення людства.

Голодомор 1932-1933 року відбувався на всій території радянської України, а також на Кубані і Поволжі, де проживали українці в той час. Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

На той час землі Волині, Галичини та Західного Поділля входили до складу Польщі, Буковини — до складу Румунії, а Закарпаття — Чехословаччини. Тому голоду тут 1932-1933 року взагалі не було.

1932 року для України встановили нереальний до виконання план заготівлі хліба (356 млн пудів). Йшлося тоді про повну конфіскацію всіх запасів пшениці та іншого зерна. Також конфісковували харчі, майно, одяг. Забирали їх за невиконання наказу як штраф.

Історик Станіслав Кульчинський вважає, що в Україні 1932 року було майже 25 тисяч колгоспів. І всім їм було висунуто нереальні плани заготівлі. Попри це 1500 із них ці плани змогли виконати. Вони під каральні санкції не потрапили. Тому на їхніх територіях не було такого смертельного голоду.

Боржників заносили до так званих "чорних дошок". В ті роки це означало смертний вирок. Адже таким населеним пунктам не завозили товари, їхнім жителям забороняли покидати межі селища, а все майно конфісковували.

В серпні 1932 року з'явився так званий "Закон про 5 колосків". Під приводом того, що розкуркулені селяни (ті, у яких забрали всі речі і їжу за штрафи) розкрадають вантажні поїзди, кооперативне та колгоспне майно. За такі порушення закону, який запропонував створити сам Сталін, передбачався розстріл, а за пом'якшувальних обставин могли ув'язнити на 10 років. Права амністії не існувало.

В народі документ одразу прозвали "Законом про 5 колосків", оскільки винним був кожен, хто взяв до рук хоча б кілька колосків пшениці поруч із колгоспним полем. Діяв він до 1947 року, але найбільше його застосовували саме 1932-1933 року.